- безперестанний
- —————————————————————————————безпереста́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безперестанний — а, е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний … Український тлумачний словник
безперестанність — ності, ж. Абстр. ім. до безперестанний … Український тлумачний словник
безперестанно — Присл. до безперестанний; безперестанку … Український тлумачний словник
вічний — а, е. 1) Який не має початку й кінця; безконечний у часі. || Незалежний від часу; незмінний. 2) Який не зникає, не перестає існувати. •• Ві/чний вого/нь пам ятник, композиційним центром якого є ніколи не загасаюче полум я; таке полум я як… … Український тлумачний словник
безперервний — (який не переривається), суцільний, безнастанний, безугавний, безперестанний, постійний, беззупинний … Словник синонімів української мови
постійний — I 1) (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), сталий, безперервний, безупинний, нев[у]пинний, неспинний, безперестанний, безнастанний, ненастанний, повсякчасний, беззмінний, неперервний, невідступний, незмінний, неминучий,… … Словник синонімів української мови
безпрестанний — на, не, Безперестанний, невпинний … Словник лемківскої говірки